Разделы новостей

Мои статьи [16]

Форма входа

Логин:
Пароль:



Онлайн всего: 2
Гостей: 1
Пользователей: 1
nikDegoflofe

Пятница, 25.05.2018, 17:16
Приветствую Вас Гость | RSS
Днепропетровское региональное общество мануальных терапевтов
Главная | Регистрация | Вход
Каталог статей


Главная » Статьи » Мои статьи

МОЖЛИВОСТІ В РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ АТО З ХРОНИЧНИМИ БОЛЬОВИМИ СИНДРОМАМИ

В наслідок бойових дій з російсько-терористічними угрупованнями в Україні спостерігається зростання випадків хронічних больових міофасціалних синдромів (МФС, M 99.0) серед військово службовців ЗСУ — від 25 до 80 % від загальної захворьованості. Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини та численні наукові дослідження з даної проблематики МФС є однією з провідних причин зниження працезжатності та інвалідизації. Відомо, що серед учасників бойових дій на Сході України до 30–90 % осіб, які перенесли психо-емоційні навантаження або травму (контузію) головного мозоку легкого та середнього ступеня тяжкості, страждають від пост-травматичної хвороби. Наслідки посттравматичних розладів та черепно-­мозкової травми (T 90) надзвичайно різноманітні, виникають у 30–96 % випадків та залежать як від тяжкості первинного пошкодження, так і від вторинних пошкоджень, а також від перебігу відновлення. Особове значення мають хроничні фізичні на тлі психо-емоційних навантаження під час бойових дій, бо воні пріводять до збільшення кількості випадків травматизму, але й до стрімкого зростання збільшенням числа хворих із МФС.

Метою нашої роботи була оптимізація процесу реабілітації бійців із МФС легкого та середнього ступеня тяжкості з використанням принципів та підходів прикладної кінезіології, безмедикаментозних методів: мануальної терпії ( вісцеральних, вертебральних, краніо-сакральних технік (КСТ)), гірудотерапії, баночним вакуум-масажу, кінезотерапії.

Матеріалом явились спостереження за 960 учасниками АТО віком від 19 до 45 років. Термін початку спостереження після травми складам від 3 до 10 місяців. Нами використовувались методи клінічного ортопедо-неврологічного огляду, гоніометрії, електроенцефалографії, рентгенографії, пульсоксиметрії, нейропсихосоціометрії. Всім пацієнтами проводились сеанси відновлювально лікування у амбулаторноому режиму: массаж, вакуум-терапія 1-2 рази на тиждень, післяізометрична релаксація м'язі (ПІР) за А. Лієвим (2003). Нами застосовувались також різноманітні методи рефлексотерапії та кінезіотерапії: акупресура, шкіряно-міофасциальний реліз, КСТ 1-2 рази на тиждень № 5-6 за методикою остеопатичної школи (Аппледжер Дж., 2005) деторзія твердої мозковой оболонки за В.Сатерляндом (1948), мобілізация швів черепа за Гіхіним (2006), манипулації на хребцевих сегментах краниовертебрального переходу за К. Левітом (1993). Гірудотерапія виконувалась за стандартною методикою на тригерні пункти 2 раза на тиждень 2-3 п'явки на 1 процедуру. Реабілітація проводилась хворим в кількості від 3 до 8 сеансів на курс. Хворі проходили навчання самостійному виконанню прийомів ауто-ПІР. У режимі “домашнього завдання” всі хворі користувались аплікаторами Ляпко, що були передані центру ВГО «Українська Асоціація рефлексотерапії та медичної акупунктури» (УАРМА) (голова - проф. Коваленко О.Є.). Послідовність виконання реабілітаційної програми проводили за результатами мануального м'язового тестування за Дж. Гутхардом, принципами анатомічних ланцюгів за Т. Майерсом. Термін спостереження складав від 10 до 60 діб. Статистична обробка матеріалу проводилась у середовищі “Statistics for Windows 6,0”.

У результаті обстеження нами виявлено, що хворі скаржилися (95,7 %) на загальну слабкість, мязовий біль (5,8±0,2 % балів за ВАШ); погіршення рухів, зниження уваги; зору, слуху; запаморочення. Міофасціальні порушення під час спостереження мали місце: вентрального ланцюга - у 34,%, дорзального у 26%, латерального — у 10%, спирадеподібного та глубиного ланцюга - у 25% пацієнтів. До початку реабілітації в неврологічному статусі 100 % хворих мали місце такі синдроми: астенічний когнітивних порушень, цефалгічний та вегетативної дистонії. Після проведеної реабілітації рівень яких зменшився (16,4±0,1 % ). Виявлені під час обстеження зміни біоелектричної активності головного мозку свідчили про дифузне зниження функціональної активності ппівкуль, асиметрію, що корелювало зі показниками пульсоксіметрії тканин (88,2± 0,4 % - до реабілітації та 98,3± 0,3% - після).

Критерієм ефективності ми обрали зниження інтенсивності больового синдрому, яка визначалася під час лікування та оцінювалася згідно ВАШ. Ми враховували не тільки термін початку зменшення та динаміку інтенсивності больового синдрому, який склада в від 2 до 5 діб (у сер. 3,4 діб) але й термім відновлення стреч-рефлексу з гіпотонічних м'язових груп за Гутхардом.

Після реабілітації кількість скарг зменьшилася на 83,2 % та вони були представлені переважно м'язовим болем 2,1±0,3 балів за ВАШ, збільшенням обсягу рухів, сила м'язів відновлена у 93,30,2 % пацієнтів. Найбільш позитивними були зміни у вентральному та дорзальному ланцюгах (до 6 та 8% відповідно). Ми констатували, що після проведеної реабілітації з використанням вище згаданних технік, отримані позитивні ефекти, які підтверджені клінічно та інструментально.

Висновки. Використання в реабілітації у хворих із МФС масажу,, вакуум-масажу, краніо-сакральних та м,якотканевих, суглобових з вісцеральними мануальними техніками у комплексі з рефлексотерапієй та кінезотерапієй дозволило поліпшити результати реабілітаціі хворих с міофасціальними больовими порушеннями. середнього ступеня тяжкості Викоритстання сучасних реабілітаційних безмедикаментозних технік патогенетично обгрунтовано та поліпшує якість аналгезії, відновлення, кровообігу та локомоторної функції.

Література:

  1. Андронатий В. 80  % раненых солдат из зоны АТО имеют психологические нарушения / В. Андронатий // Новое время. — 2014. — № 22. Режим доступу: http://nv.ua/publications/nauka-vyzhivat-16240.html

  2. Струк Е. Волонтеры переводят медслужбу армии на стандарты НАТО / Е. Струк // Фокус. — 2015. Режим доступу: http://focus.ua/society/323340/

  3. Сучасна бойова травма: найчастіше бійці АТО страждають від поранення кінцівок та голови. Режим доступу: http://galinfo.com.ua/news/185032.html

  4. Війна на Донбасі у цифрах: тисячі жертв, мільйон переселенців та міль–ярдні збитки. Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/134646

Категория: Мои статьи | Добавил: Shitikov (30.04.2018)
Просмотров: 8 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2018