Разделы новостей

Мои статьи [15]

Форма входа

Логин:
Пароль:



Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0


Понедельник, 23.10.2017, 07:07
Приветствую Вас Гость | RSS
Днепропетровское региональное общество мануальных терапевтов
Главная | Регистрация | Вход
Каталог статей


Главная » Статьи » Мои статьи

НОВІ МОЖЛИВОСТІ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ЧМТ

В наслідок бойових дій  у зоні АТО с російсько-терористичними угрупyваннями постерігається зростання числа черепно­-мозкових травм (ЧМТ) серед учасників ЗСУ — від 25 до 80 % від загальної кількості травм. Незважаючи на значні досягнення сучасної медицини та численні наукові дослідження з даної проблематики, бойова ЧМТ є однією з провідних причин смертності та інвалідизації [1,2]. За даними сучасних дослідників,  комбінована ЧМТ зустрічаєтся до 40%  серед причин смертності. Збільшення кількості випадків бойового та терористичного травматизму, стрімке зростання кількості травм, що супроводжується збільшенням числа хворих із ЧМТ та її  віддаленними наслідками. Відомо, що  30–90 % осіб, які перенесли ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкості, страждають від травматичної хвороби головного мозку [4,5]. Наслідки черепно­мозко  вої травми надзвичайно різноманітні, виникають у 30–96 % випадків ЧМТ та залежать як від тяжкості первинного пошкодження, так і від вторинних пошкоджень, а також від перебігу відновлення [10,12]. До них належить неврологічна патологія, що виявляється через 3–12 місяців та більше після травми, та ті клінічні прояви, що зберігаються у вигляді окремих залишкових явищ перенесеної травми або видозмінюються [6]. Особове  значення мають наслідки контузионно травматичних пошкодження під час бойових дій [8].

Можливості корекції посттравматичних розладів включають психокорекцію, фармакотерапію, фізіотерапію. Все більше значення для лікування цих розладів у клініці набувають альтернативні методи: фітотерапія, гомеопатичні препарати але можливості лікувальних технік мануальної терапії використовуються недостатньо [1,2].

Метою нашої роботи була оптимізація тактики  реабілітації хворих із наслідками закритої ЧМТ легкого та середнього ступеня тяжкості з використанням мануальних краніо-сакральних технік (КСТ).

Матеріалом явились спостереження за 15 учасниками АТО віком від 19 до 45 років. Термін початку спостереження після травми складам від 3 до 6 місяців. Нами використовувались  методи клінічного неврологічного огляду, електроенцефалографії, бульварної біомікроскопіі, рентгенографії черепу, пульсоксиметрії, нейропсихосоціометрії.  Всім пацієнтами проводились сеанси КСТ 1-2 рази на тиждень № 5-6 за методикою остеопатичної школи (Аппледжер Дж., 2005) у модифікації [3,14].

Нами застосовувались різноманітні сучасні техніки КСТ та мануальної терапії: акупресура, шкіряно-міофасциальний реліз за О.Г. Сафонічєвой [7], післяізометрична релаксація м'язі (ПІР) за А. Лієвим (2003),  деторзія твердої мозковой оболонки за В.Сатерляндом (1948), мобілізация швів черепа за Гіхіним (2006), манипулації на хребцевих сегментах  краниовертебрального переходу за К. Левітом (1993). Реабілітація проводилась всім хворим в кілі ості від 3 до 8 сеансів на курс. Хворі проходили навчання самостійного виконання прийомів ПІР. Термін спостереження складав від 10 до  30 діб.

Статистична обробка матеріала проводилась у среді “Statistics for Windows 6,0”.

У результаті обстеження нами виявлено, що хворі скаржилися (95,7 %) на загальну слабкість головний біль (5,8 балів за ВАШ); погіршення пам’яті, уваги; зниження зору, слуху; запаморочення. Після реабілітації кількість скарг зменьшилася на 83,2 % та вони були представлені переважно головним болем 2,1 балів за ВАШ, сонливістю, загальною слабкістю. До початку реабілітації в неврологічному статусі 100 % хворих мали місце такі синдроми: астенічний когнітивних порушень, цефалгічний та вегетативної дистонії, рівень яких на фоні проведення КСТ зменшилася (16,4 %). Виявлені зміни біоелектричної активності головного мозку під час обстеження свідчили про дифузне зниження функціональної активності, що корелювало зі показниками пульсоксіметрії тканин голови (88,2± 0,4 % - до реабілітації та 98,3± 0,3%  - після). Після проведення реабілітации покращились когнітивні функції.  Так, після проведеної реабілітації (на 14­ день) продуктивність відтворення 10 слів покращилася та  становила від 4,12 ± 0,4 слова (до початку) до 7,51 ± 0,4 слова. Данні нами представлені  у таблиці 1.

Таблиця 1. Динаміка показників до и після реабілитации.(n=15)

Показники

До

після

Тривожність за тестом Люшера

7,6 ± 0,2

4,7 ± 0,2

Когнітівні здібності, бали за тестом 10 слів

4,12± 0,4

7,51± 0,4

Головний біль (за ВАШ)

5,8 ± 0,2

2,0 ± 0,2

Вегетативна рівновага, коеф.

0,15

120,5

Міжполушарна  асиметрія, коеф.

> 0,33 ±0,1

     0,21 ±0,1

Показники сатурації киснем тканин голови , %

88,2%

98,3%

Артеріо-венулярний коеф.

2,3

0,34

 

  У 93,3±0,2 % пациентів після проведеного лікування з використанням технік  мануальної терапії, отримані позитивні ефекти, які підтверджені клінічно  та інструментально.

Критерієм ефективності ми обрали зниження інтенсивності больового синдрому, яка визначалася під час лікування та оцінювалася згідно  ВАШ. Під час оцінки ефективності терапії ми враховували не тільки термін початку зменшення та динаміку інтенсивності больового синдрому, який склада в від 2 до 5 діб, а також параметри сатурації киснем тканин голови. Клінічне та ЕЕГ спостереження за хворими, які знаходилися на лікуванні.

Упродовж всього терміну спостереження хворих прийоми КСТ переносилися добре та  не викликали побічних реакцій.

Виводи. Використання в нейрореабілітації у хворих із наслідками ЧМТ середнього ступеня тяжкості  краніо-сакральних мануальних технік поліпшує якість неврологічне відновлення, нейропротекції,  церебрального кровообігу та когнітивні функції.

Література:

  1. Бурчинский С.Г. Новые возможности нейропротекции // Международный неврологический журнал. — 2006. — № 4(8). — С. 188­-193.

  2. Дзяк Л.А., Зозуля О.А. Современные представления о патофизиологии тяжелой черепно-мозговой травмы и роли прогнозирования ее исходов на этапах лечения // Нейронауки: теоретические и клинические аспекты. — 2005. — Т. 1, № 1. — С. 24-35.

  3. Донова Н.А..Чеченин А.Г. Способ лечения отдаленных последствий черепно-мозговой травмы методом краниальной мануальной терапии// IX Всероссийский съезд неврологов. – Ярославль, 2006. – С. 570.

  4. Григорова И.А., Некрасова Н.А., Григоров С.М. Церебролизин в лечении больных молодого возраста с черепно-мозговой и краниофациальной травмой // Международный неврологический журнал. — 2006. — № 6(10). — С. 45-48.

  5. Казимирко Н.К., Мироненко Т.В., Коваленко А.П., Смирнова М.П., Мироненко М.О., Никитина Е.В. Черепно-мозговая травма, острый и отдаленный периоды. Клинико-диагностические алгоритмы: Учебное пособие. — Луганск, 2010. — 118 с.

  6. < >

    Сафоничева О.Г. Визуально-пальпаторная диагностика и мануальная коррекция нарушений// Бюллетень МПОМТ.– 2002. - № 4. – С. 89-92.

  7. Тайцлин В.И. Закрытая черепно-мозговая травма и ее последствия // Международный медицинский журнал.—2002— № 1–2.— С. 58-62.

  8. Фролов В.А.. Мануальная коррекция посткоммоционного синдрома/ В.А. Фролов, С.С. Купов // Мануальная терапия.–2011.–№43.–С. 81

  9. Шевага В.Н. Ранние и отдаленные последствия черепно-мозговой травмы: медико-социальные аспекты и возможности нейропротекции // Здоровье Украины. — 2009. — № 5(1). — С. 45.

  10. Conckey M.I. Psychological changes associated with head injuries // Arch. Psychol. — 1998. — Vol. 232. — P. 41­62.

  11. Maas A.I. Neuroprotective agents in traumatic brain injury // Expert. Opin. Investig. Drugs. — 2001. — Vol. 10. — P. 753­767.

  12. 23. Head Injury, pathophysiology and management / P.L. Reilly, R. Bullock (eds). — 2nd ed., 2005. — 501 p.

  13. Upledger JE, Vredevoogd JD. Craniosacral Therapy. Chicago: Eastland Press; 1983:11–12.

Категория: Мои статьи | Добавил: Shitikov (13.07.2015)
Просмотров: 175 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:

Copyright MyCorp © 2017